О Вере
Поэзия

Галина Подьяпольская, Москва. Россия
Родилась в Москве - на Таганке.
Первые Библейские истории услышала в детстве от своей бабушки Пелагии.
Мои родители принадлежали к разным христианским конфессиям, возможно, это одна из причин постоянного интереса к теологии и христианскому экуменизму.
Первые стихи были написаны в техникуме, тогда меня назначили главным редактором стенгазеты; это была весёлая новогодняя газета в стихах. Более серьёзными творениями оказались стихи-поздравления хористам церкви, где и я служила пением.
В 2006-2007 г.г. принимала участие в поэтических конкурсах Народного радио – программы «На крылечке», где мои стихи нередко признавались лучшими.
Творчество последних лет представлено в сборнике «Жизнь души», частью стихов из которого, теперь хочу поделиться и с вами, друзья.
В феврале 2014 года сборник был отпечатан в типографии "Новое время". ISBN 978-5-9905308-1-2

Отмечена наградами - медалью «Иван Бунин 150 лет», которая учреждена в соответствии со Статьей 24 Федерального Закона РФ «Об общественных объединениях» (82-ФЗ) и имеет статус общественной награды, вручаемой за вклад в развитие современной русской литературы. Награда учреждена Российским союзом писателей к 150-летию нобелевского лауреата Ивана Бунина;
- медалью «Федор Достоевский 200 лет». Награда учреждена Российским союзом писателей к 200-летию великого писателя Федора Достоевского;
- медалью "Николай Некрасов 200 лет" Награда учреждена Российским союзом писателей к 200-летию писателя.
- медалью «Святая Русь», которая учреждена Общероссийской общественной организацией «Российский союз писателей» и является общественной наградой, вручаемой за вклад в развитие русской литературы.

От души приветствую всех моих читателей!

Для правильного понимания моей позиции в отношении к христианским конфессиям хочу сказать, что считаю сёстрами и братьями во Христе всех, кто исповедует Никео-цареградский символ веры.

сайт автора: личная страница

Безпочвенны баталии о Сталине - Sorokin Oleg

Де герої? - Лидия Гапонюк

О мой Господь, как Ты прекрасен! - Леокадия Янкаускене

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

Поэзия :
Время собирать плоды... Семье Сахарчук, посвящается. - Коц Валентина

Поэзия :
Второй Адам – с неба! - Андрей Краснокутский